Трохи продовжу тему моєї статті про кримськотатарську мову
Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Хірано Такаші, повідомляє UAINFO.org.
Я написав, що кримськотатарська мова, напевне, перебуває на шостій стадії стану життєздатності мов згідно з класифікацією Джошуа Фішмана. Та ЮНЕСКО оцінює її мовою, яка перебувають під серйозною загрозою зникнення.
Очевидно, що основним чинником цього є поступове припинення передачі мови зі старшого покоління до молдошого в частині спільноти цієї мови. Це є вирішальний чинник. Водночас варто зауважити також інші фактори, які впливають на стан мови. Погляньмо за пунктами.
Основні оціночні критерії життєздатності мов ЮНЕСКО
1. Стан передачі мови між поколіннями (чи передається мова між поколіннями).
• Це те, що я написав у статті. Небезпечний стан. Між іншим, українці часто помилково думають, що всі кримські татари можуть розмовляти кримськотатарською мовою. На жаль, це не факт.
Читайте також: Ось так "удобні" міфи нищать людей і стирають нашу пам'ять
2. Кількість носіїв мови як рідної.
• Можете знаходити дуже різні цифри. Грубо кажучи, 100–400 тис.? Цифра значно залежить від рівня володіння мови.
3. Частка носіїв мови щодо всього населення.
• У Криму 40–60% серед представників? Менше чи більше, на вашу думку?
4. Тренди мови (у яких ситуаціях цією мовою послуговуються).
• У цьому пункті, як у першому, проблематично. З одного боку – бачу моду використання мови в соцмережах у деяких свідомих представників народу, але з іншого боку – абсолютна більшість повсякденні мовні практики проводять здебільшого російською. Мода є, але вона наразі вузька та дуже локальна. Популяризація мови потрібна, щоб поширити цю моду.
5. Адаптація мови до нових методів і медіа, наприклад, телебачення.
• Ситуація непогана. Телебачення (ATR) і радіо ("Мейдан FM") активно працюють й інформують, створюючи всілякий контент. (Та навіть якщо хочете вивчати проросійську пропаганду кримськотатарською, то також є окупаціний контент. Хоча я не раджу його). Електоронні словники є. Серіал і фільм (Evge) зняті. У цілому в цьому пункті є позитивна тенденція, яку створює активна меншість представників. Варто підтримувати їхню діяльність.
6. Наявність матеріалів для вивчення мови.
• Як я наголосив у статті, наразі суттєво бракує їх, хоча знаю зусилля фахівців. Підтримуватимемо їх. Думаю, що підручники та словники необхідні для розвитку мови, при цьому їх треба створювати сучасними методами.
Читайте також: Ялова кримська політика влади не влаштовує кримців і грає на руку Кремлеві
7. Державна політика щодо мови.
• На жаль, не було цілеспрямованої/системної політики, хоча були та є окремі державні фінансування. Мабуть, на урядовому рівні донедавна не було розуміння щодо ситуації та потреби. Тож я щиро сподіваюся, що Мінреінтеграції срейозно візьметься за написання стратегії.
8. Ставлення членів спільноти до мови (розмовляють мовою чи ні; хочуть підтримувати її чи байдужі до неї).
• Мабуть, варто провести опитування. Скажу суб'єктивно, що я спостерігаю та відчуваю, що є зацікавлення представників кримськотатарського народу до своєї мови, але воно часом із певним песмізмом щодо її перспективи. Можливо, це теж наслідок тривалої відсутності позитивних новин щодо неї та політики популяризації. Але, знову, варто проаналізувати конкретно, щоби зрозуміти загальний стан настрою.
9. Кількість і якість архівування мови (чи є якісні текстові та аудіоархіви).
• Хоча я не вивчав питання серйозно, то здається, що мало системно архівованих робіт, хоча окремі спроби є (чи у Криму проводять архівування мови?). Потрібно записувати всі мовні практики для створення архіву системно для майбутнього покоління та в цілому для дослідження й розвитку мови.
Отже, насправді не в усіх критеріях ситуація негативна. В активних представників є палке бажання відживлювати кримську мову, великі зусилля для цього та появи якісної продукції. Водночас бачимо брак знання щодо світової та наукової практики в цій галузі та системної державної політики (власне, тому я написав статтю).
Для розв'язання цього всього потрібна стратегія розвитку цієї мови, далекоосяжне бачення та додаткове дослідження стану речей, аби консолідувати зусилля для розвитку мови, на мій погляд.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
