"Слуга народу" знову збирається у Трускавець. Разом із монобільшістю, представниками ОПУ і Зеленським докупи. Так-так. Всі ті, хто нині керує державою. Може, варто вже туди перенести Раду з Офісом президента? Бо саме там, у Трускавці, будуть узгоджені кроки щодо майбутнього Зе-команди", — про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише журналіст Сергій Руденко, інформує UAINFO.org.
"Очевидно, що наступні декілька тижнів можуть стати вирішальними в сучасній історії України.
Якщо в серпні 2019-го соратники Зеленського бавилися рольовими іграми і ділили портфелі, то зараз вже досвідчені "слуги" можуть привести нам узгоджене рішення про відставку Разумкова драконівськими методами, якими поплічники Януковича голосували диктаторські закони 16 січня.
Чому боротьба Зеленського і Разумкова не є суто політичними розбірками і врешті торкнеться кожного?
Читайте також: Родичі 58 "слуг народу" придбали цінне майно в останні два роки, – КВУ
23 вересня вся країна стала свідками ганебного голосування за так званий закон про олігархів. Коли в ім’я президента Стефанчук здійснив наругу над регламентом і Конституцією, у варварський спосіб протягнувши скандальний і дуже проблемний закон. Ми не бачили Раду такою з часів спікера Рибака. Дуже сумно, але Офіс президента і особисто Зеленський роблять все, аби повернути нас в темні часи. Якщо їм це вдасться, Рада перетвориться на подвір’я Офісу президента, а спікером замість Разумкова стане Стефанчук — КВНівська тінь президента, який готовий зробити все, аби наш сонцесяйний був задоволений.
Битва за Разумкова стане головною і вирішальною подією цієї осені. Бо це насправді боротьба не за посаду, а за парламентсько-президентську республіку як таку. І це вже не червоні лінії, а Рубікон, перейшовши який Зеленський законсервує свою абсолютну владу і започаткує в Україні диктатуру.
Читайте також: Рада за два роки в "турборежимі" ухвалила менше законів, ніж попередники
Чи вартують нездорові амбіції президента демократії? Чи усвідомлює він і його Офіс можливі наслідки такої політики?
Зеленський наближається до критичної позначки, за якою стане вироком сам собі. Бо диктатори закінчують однаково. Навіть ті, хто на початку вдавав з себе несистемних, прогресивних і демократичних лідерів", — завершує журналіст.
