Східна Слобожанщина. Українська хата на хуторі Дивногір'ї в Лискинському районі Воронезької області нинішньої Росії
Як ми знаємо (хоч і часто про це забуваємо) – українці живуть не лише в Україні, але й по усіх усюдах за її межами. Наче чарівним поясом, укутана з усіх боків незалежна Україна своїми етнічними землями, що перебувають зараз у складі сусідніх держав – Росії, Білорусі, Польщі, Словаччини, Румунії, Молдови. Але й там мешкають українці, і багато видатних діячів українського народу народилося саме тут. Тож згадаймо ще про одного з них
Про це для "Радіо Свободи" пише Ігор Роздобудько, повідомляє UAINFO.org.
Микола Костомаров народився у слободі Юрасівці, на території сучасної Воронезької області Росії. Колись тут був Острогозький козацький слобідський полк, але по скасуванню козацького устрою на Слобожанщині ці землі відійшли до Воронезької губернії й так стали Росією.
Портрет Миколи Костомарова роботи українського художника Миколи Ґе
Микола Костомаров (1817–1885) – видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог
За деякими відомостями, Миколин батько Іван Костомаров походив родом із тих самих козаків-переселенців, які заснували у XVII столітті Острогозький полк, а мати Тетяна Петрівна (Костомариха, як звав її Тарас Шевченко) була українською селянкою зі Східної Слобожанщини.
Східна Слобожанщина. Стара українська хата, покрита соломою, у Воронезькій області нинішньої Росії
Читайте також: Відкриймо для себе інакшого Костомарова – активного життєлюба й фаната мандрів
Старі українські хати, покриті соломою, на хуторі Мостищі в Острогозькому районі Воронезької області. Населений пункт розташований у межах українського етнічного та культурного регіону Східної Слобожанщини
Та завдяки чому залишився Микола Костомаров у вдячній пам’яті українського народу? Він був близьким другом Тараса Шевченка й одним із засновників Кирило-Мефодіївського товариства в 1846 році, і написав її програмний твір – "Книгу буття українського народу".
"Книга буття українського народу", видання Київ-Львів, 1921 року
Та ще був він одним із перших великих українських істориків, що ґрунтовно довів у своїх працях належність князівської України-Русі до історії сучасної йому України.
Викладаючи історію спочатку в Київському університеті, а після заслання у справі Кирило-Мефодіївського братства до Саратова ставши професором Петербурзького університету, Костомаров у своїх працях відстоював ідею існування українського народу вже в ІХ столітті й належності історії часів княжого Києва саме до історії України. Ось як він писав про давність української нації у праці "Богдан Хмельницький":
"Народ, який населяє у наш час більшу частину Галичини та Буковини, Люблінську губернію Царства Польського, губернії Російської імперії: Подільську, Волинську, Київську, частину Гродненської та Мінської, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Катеринославську, землю війська Кубанського, народ, що складає значну частину народонаселення в губерніях: Воронізькій, Курській, Херсонській, народ, що має свої поселення у губерніях: Саратовській, Астраханській, Самарській, Оренбурзькій і землі Війська Донського, народ, який називають українцями, малоросіянами, черкасами, русинами та просто руськими, належить до найдавнішої галузі племені слов’янського. В глибокій давнині ми бачимо його на просторі, що належить зараз до Галичини, Волині, Поділля, Бессарабії, київської та херсонської губернії під іменами Великої Скуфії, антів, волинян".
Карта 1918 року. Повна назва мапи: "Загальна карта України. Зладив М. Дячишин. Заходом i накладом час. "Свобода", орґану Українського Нар. Союза в Америцї". Масштаб 1:2580000. Формат мапи 85×52 см
"Історик Микола Іванович Костомаров у домовині", художник Ілля Рєпін (Ріпин), 1885 року
Читайте також: Стародубщина – край козацького літописання, який відрізали від України
Книжка Миколи Костомарова "Чернігівка", видана у Львові в 1896 році
Писав Микола Костомаров й українські поезії, під псевдонімом Ієремія Галка. У вірші "Пісня моя" він оспівує всю велику українську етнічну територію, від західного Сяну до східної річки Сосни, на якій є місто Острогозьк, чільне місто Східної Слобожанщини, зараз російське, але зі співучою українською душею:
Од Сосни і до Сяна вона протягнулася,
До хмари карпатської вона доторкнулася,
Чорноморською водою вмивається,
Лугами, як квітками, квітчається,
Дніпром стародавнім підперезана,
Річками, як стрічками, поубирана,
Городами-намистами пообвішана.
Вигляд на річку Тиху Сосну зі скель Дивногірського заповідника неподалік хутору Дивногір’я Лискинського району Воронезької області нинішньої Росії. Населений пункт розташований у межах українського етнічного та культурного регіону Східної Слобожанщини. Річка Тиха Сосна протікає через місто Острогозьк і впадає в Дон
2017-го у Воронезькій області святкували 200-річчя із дня народження Миколи Костомарова. З ініціативи місцевого українського товариства "Перевесло" на батьківщині Костомарова, в селі (колишній слободі) Юрасівці Вiльхуватського району було відкрито бюст відомого українського науковця, а в самому місті Воронежі названо його іменем сквер.
І хоча місцеві російські шовіністи через це навіть звинувачували керівництво області в "таємному бандеризмі", але, дякувати Богові й місцевим українцям, є на Вороніжчині зараз і пам’ятник Костомарову та сквер його імені. Головне тепер, аби і українці в Україні не забували про свого видатного сина, що народився в підросійській Україні.
Поштова марка України, присвячена Миколі Костомарову, 1992 рік
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
