Раніше в музеї ці діячі мистецтва відзначалися як російські художники.
Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку, США (Metropolitan Museum of Art, The Met) продовжує реагувати на звернення українців. Після Архипа Куїнджі він визнав українськими митцями Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського.
Про це у Facebook повідомила журналістка, історикиня мистецтва Оксана Семенік. Відповідні дані з'явилися у підписах до картин обох художників на сайті музею, інформує UAINFO.org.
Так, біля портрета письменника Всеволода Гаршина, який зберігається в галереї Metropolitan, зазначено, що це робота українця Іллі Рєпіна.
Зазначимо, що Рєпін походить із козацького роду на прізвисько Ріпа, він народився 1844 року у слободі Осинівка біля Чугуєва Харківської губернії. Художник навчався в Петербурзькій академії мистецтв і писав свої полотна у Російській імперії. Однією з найбільш його відомих робіт вважається картина "Запорожці пишуть листа турецькому султану".
Українським художником у Метрополітені визнали й Івана Айвазовського, який відомий своїми морськими пейзажами – вони складають понад половину його робіт. Біля картини, на якій намальовано корабель у місячномі світлі, тепер вказано, що її автор є українцем.
Як відомо, Айвазовський народився у Феодосії 1817 року в сім'ї вірменського крамаря. Його родина перебралася до Криму з Галичини в 1812 році, куди предки митця раніше приїхали із Західної Вірменії. Як і Рєпін, Айвазовський також навчався у Петербурзькій академії мистецтв, через що його часто називали російським художником. Жив і працював митець у Криму, де він любив писати море.
Він здобув світову популярність своїми пейзажами моря й вважається одним з найяскравіших мариністів всіх часів. Він написав такі картини, як "Дев'ятий вал", "Чесменський бій", "Веселка" і "Чорне море".
"За Айвазовського порадію окремо, бо перший мій справжній досвід з мистецтвом – це Феодосійська картинна галерея. Мене так вразили ті роботи, що я досі памʼятаю дуже живо ту галерею. А улюбленою книжкою був каталог з цієї галереї. І як же я мрію потрапити туди знову і щоб всі роботи бути на місці", – додала Семенік.
Обидва художники тривалий час вважалися представниками російського образотворчого мистецтва через своє народження на території Російської імперії. Тепер стереотип щодо їхньої приналежності до російської нації поступово зникає.
Раніше Метрополітен визнав художника Архипа Куїнджі, який народився в Маріуполі, українським митцем. Музей також прибрав згадку про те, що від "відомий як в Україні, так і в Росії".
Крім того, The Met перейменував відому картину французького художника Едгара Деґа "Російська танцівниця". Тепер полотно має назву "Танцівниця в українському вбранні".
Ці новини прокоментувала артоглядачка в espreso.tv Лєна Чиченіна.
"Музей Метрополітен цього тижня взяв і визнав Репіна, Айвазовського та Куїнджі українськими художниками. І перейменував картину Дега «Російські танцівниці» на «Танцівниць в українському вбранні». Змінити назву майже рік тому просила і художниця Маріам Наєм, але у музеї не відреагували, на відміну від Лондонської національної галереї.
Це суттєве зрушення у світі візуального мистецтва на нашу користь. І у цьому величезна заслуга Оксани Семенік, яка впродовж двох місяців просто виїдала цьому музею мозок – писала дописи у твіттері, тегала їх, просила тегати інших і писати листи із поясненнями, чому у них все неправильно підписано. А також інших спеціалістів, які вкотре зібралися разом і переломили цю ситуацію.
А перед цим була ситуація в американському музеї Zimmerli, яких треба було доколупати, що частину їхнього russian art треба теж перейменувати. А до того треба було доводити, що Казимир Малевич – не російський. А український, бо він сам себе так визначав.
Я зараз роблю багато інтерв‘ю з нашими культурними дипломатами (як офіційними, так і ні), просто неймовірними людьми із залізними нервами. Вони працюють в різних країнах і поступово переконують іноземців то в одному, то в іншому. І більшість мені розповідає про ось цю реакцію: ви, українці, щось вічно усім незадоволені.
Починаючи з Каннського кінофестивалю. Типу, шо ви хочете? Ми ж заборонили російську делегацію, але вам все мало. Ви незадоволені, що приїхали російські журналісти, які раптом поробилися латвійськими (латвійські кіножурналісти також офігіли). Незадоволені, що фестиваль відкриє фільм із назвою «Z», а це ж просто про зомбі історія, чого ви причепилися? Невдоволені, що в програму взяли фільм «дисидента» Серебряннікова, який приїхав, аби на пресконференції поспівчувати мертвим російським військовим, закликати допомагати їхнім родинам і зняти санкції з Абрамовича.
Чого ви, блядь, усім недовольні, українці?
Стосовно Малевича ми теж недовольні. Бо щойно його з боєм визнали українцем, виявляється, що знову не все слава богу. Бо його англійською треба писати не Kazimir Malevich, а Kazymyr Malevych. І не «Танцівниці в українському вбранні», а «Українські танцівниці». Але вже нехай, спасіба шо хоч так.
Уся проблема в тім, що змінювати треба величезний пласт матеріалів і людської свідомості, а процес йде дуже повільно. І після кожної маленької поступки іноземці вважають, що усі неточності виправлено, а тут від них і далі щось хочуть.
Оксана розповіла, що світові спеціалісти з візуального мистецтва і далі будуть важко йти на визнання українських художників українськими. Бо впродовж життя вони знали, що це все російське, вивчали це в університетах, писали статті та наукові роботи, опираючись на ці уявлення. Аж раптом виявляється, що усе це – bullshit. А тому усі люди, які беруть на себе тягар з ними вести діалоги, так чи інакше чутимуть дорікання у своїй постійній невдоволеності.
Але історія з «Метрополітен» думаю, запустить певний автоматичний процес. Бо в таких історіях варто достукатися до когось авторитетного, а з іншими вже буде трохи легше", – написала Лєна Чиченіна у Facebook.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
