Робочі місця не створюються самі собою. А заходи, які працюють в одних країнах та в одні періоди – не працюють в інші, пише Ганна Вахітова в блозі для НВ.
"Створення робочих місць" – це мантра кожного уряду та кожного президента. Проте робочі місця не створюються самі собою. Вони виникають у відповідь на потреби економіки. Тому люди знову почнуть заробляти нормальні гроші, коли економіка почне відновлюватись, в галузях, де з’являться нові фірми або почнуть зростати ті, які пережили кризу. Створення робочих місць, як правило, очолює невелика кількість молодих фірм, про що свідчать як дослідження (OECD, 2013), так і дослідження Світового банку у Східній Європі та Центральній Азії (Dávalos et al., 2014).
Найважливішим завданням уряду після вгамування коронавірусу є стимулювання сукупного попиту (витрати домогосподарств, підприємств та уряду), щоб надати поштовху росту зайнятості. Це сукупне управління попитом є завданням макроекономічної політики – зокрема, фіскальної (податки), монетарної та валютної. Якщо сукупний попит занадто низький, жодна інша стратегія створення робочих місць не спрацює. Політики можуть підтримати цей процес, допомагаючи забезпечити доступні технології та капітал, доступні приміщення та фінансування, заохочуючи контакти між фірмами.
Читайте також: Двойные стандарты власти уничтожают малый и средний бизнес
Як працює політика стимулювання створення робочих місць у різних країнах? На жаль, це досить складне питання. Є загальні поради, проте ті самі заходи, які працюють в одних країнах та в одні періоди – не працюють в інші. Крім того, важко виокремити ефект саме на зайнятість, щоб об'єктивно стверджувати, що нові робочі місця було створено саме завдяки певним заходам, оскільки на ринок праці можуть впливати як чимало окремих політик, так і загальна макроекономічна та політична ситуація, очікування, і навіть досвід попередніх криз. А значний ефект від певних заходів у розвинутих країнах може бути відсутнім у бідніших регіонах, де не працюють певні інститути.
Наведу кілька прикладів з історії США. Президент Джордж Буш (2001−2009) отримав посаду після спаду 2001 року. Щоб подолати рецесію, Буш запровадив заходи класичної політики фіскального стимулювання: разова фінансова допомога, зменшення податків. Сприяли відновленню і низькі відсоткові ставки. Не зважаючи на сплеск безробіття в 2008 році, за період його правління було створено 5,8 мільйона додаткових робочих місць (+4,2% зайнятості).
Президент Клінтон (1993−2001) також отримав посаду на фоні значного і досить тривалого росту безробіття. Проте зміг перебороти ситуацію. Під час президенства Клінтона було створено найбільше робочих місць – 18,6 мільйона. Це зростання зайнятості на 15,6% (і це надзвичайно багато) було досягнуто інструментами стримуючої фіскальної політики (підвищення податків) і на фоні зменшення боргу.
Читайте також: Андрій Павловський: Основою виходу з карантинної кризи має стати побудова самодостатньої соціально-орієнтованої ринкової економіки
Якщо враховувати і офіційну, і неофіційну зайнятість, то в Україні може почати зростати вже з осені 2020-початку 2021 року. А от безробіття ще довго не спаде. Думаю, що до рівня 2019 року воно не опуститься ще роки зо два як мінімум.
Зараз, як я і очікувала, найбільше спадає попит на працівників у туризмі, готельному бізнесі, в індустрії розваг, краси та фітнесу.
Через значну невизначеність я би не наважилася радити цим спеціалістам змінювати фах. Адже швидко набути високу кваліфікацію в іншій сфері дуже складно, а зробити це за умов карантину практично нереально. Чимало професій, в які можна "зайти" за один-п'ять місяців потребують, хоча б мінімальної бази: знання англійської, ІТ-навичок, творчих здібностей. Якщо ви володієте такими навичками, принаймні частково, втрату основної роботи можна пробувати компенсувати суміжною діяльністю: переклади, продаж косметологічних засобів через інтернет, вебінари та навіть онлайн-спектаклі.
Тимчасово, якщо є можливість і деякі навички, можна пошукати підробіток репетитором чи кур'єром. Серед менш кваліфікованих робіт – продавці та пакувальники в супермаркетах, охоронці.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
