Жителям та гостям міста показали рідкісні фотографії минулих років. Про це повідомляють фейсбук-сторінка "Київ — моє улюблене місто", видання "ТиКиїв" та інші.
Напередодні нового 2026 року пропонуємо пригадати, яким був зимовий Київ протягом останніх 100 років. Минуло так багато часу, а спогади про кожне десятиліття збереглись на архівних фото української столиці.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
1920 роки
10 грудня 1925 року в період радянських років на дорогах Києва відбулись масштабні зміни — з'явились регулярні автобусні перевезення. Перший маршрут пролягав від площі ІІІ Інтернаціоналу (сучасна Європейська площа) до вулиці Леоніда П’ятакова (нині Саксаганського).
Пасажирів перевозили автівки марок Fiat та Daimler-Benz, які виглядали як сучасні мікроавтобуси. Ідея транспортного запуску належала очільнику Комунгоспу Олександр Тирмос, який загинув під час сталінських репресій.
1930 роки
Зимовий Київ 1930-х років залишив багат приємних та радісних спогадів. Одним із найвідоміших кадрів є фото Софійської площі 1936 року, коли там з’явилася головна ялинка у супроводі велетенського Діда Мороза. Відтоді цей захід став початком завершення тривалої радянської заборони на різдвяну атрибутику.
Повернення традиції ініціював пропагандист Павло Постишев у 1935 році, проте з ідеологічних міркувань свято трансформували — ялинка перестала бути різдв'яною, перетворившись на новорічну.
1940 роки
Похмурі реалії окупованого Києва (1941–1943) були відображені на камері угорського військового, який фотографував місто у вільні від служби години. Ті зими стали справжнім випробуванням на виживання для місцевих жителів! На тлі масових страт у Бабиному Яру кияни опинилися в межі гуманітарної катастрофи — через масштабні руйнування не було ні тепла, ні їжі.
Попри голод, люті морози та загрозу примусового вивезення до Німеччини, люди продовжували боротися за життя в зруйнованому місті.
1950 роки
На фото 1959 року зафіксовано активну фазу зведення наземного вестибюля станції «Університет». Ця квадратна споруда на бульварі Тараса Шевченка виділяється своїм куполом, зробленим зі збірного залізобетону.
Конструкція станції передбачала наявність: двох ескалаторних марші, що були розділені проміжним вестибюлем, які вели до глибокого підземного залу. Офіційний запуск станції відбувся 6 листопада 1960 року.
1960 роки
Розбудова територій над вулицею Госпітальною стала стимулом до створення сучасного бульвару Лесі Українки. На світлинах початку 1960-х можна побачити, як нову магістраль будували, навіть під час снігопаду та морозів. Цікавою особливістю того часу була трамвайна лінія, якою курсував популярний маршрут №30.
1970 роки
На архівному фотознімку 1978 року зафіксовано курсантів військового училища. Вони розчищають дах Центрального вокзалу від снігових заметів. Одразу помітно, що працювали молоді люди на висоті без жодного страхувального обладнання.
Зими того десятиліття в Києві вирізнялися сильними морозами та великою кількістю опадів. Поки спецтехніка очищала вулиці від великої кількості снігу, тротуари перетворювалися на крижану арену.
У таких умовах діти використовували замерзлі пішохідні доріжки як ковзанки, при значну небезпеку.
1980 роки
Зима 1987 року залишила в пам’яті киян сильні морози, про які згадувала синоптикиня Наталка Діденко в інтерв’ю для «Історичної правди». Вона розповіла про весілля подруги, яке припало на один із найхолодніших днів, коли стовпчики термометрів опустилися до рекордної позначки -35,3°C.
Щоб не замерзти, пані Наталка була змушена надягнути багато теплих речей: під дублянку-«афганку» та хутряну шапку вона одягла кілька светрів, футболок та вовняних речей.
1990 роки
21 січня 1990 року Україна стала центром однієї з наймасштабніших акцій у Центрально-Східній Європі під назвою «Українська хвиля». Організована «Народним рухом України за перебудову», ця акція символізувала єдність нації.
Ланцюг солідарності, що простягався на 700 кілометрів від Києва через Львів до Стрия, об’єднав за різними оцінками до 3 мільйонів людей.
Учасники тримали синьо-жовті стяги та власноруч зроблені транспаранти, а тогочасні світлини зафіксували нетипову для січня безсніжну погоду.
2000 роки
17 грудня 2004 року, попри грудневі морози, в небо над українською столицею вперше піднявся пасажирський літак Ан-148. Дебютний політ відбувся зі Святошинського аеродрому та тривав майже півтори години. Метою цього заходу було перевірити стійкість та керованість нового авіаційного об'єкту, зробленого в АНТК імені Олега Антонова.
Відчуваючи приємні враження і хвилювання, командир екіпажу після приземлення відзначив високий комфорт літака, а згодом його надійність підтвердив Петро Порошенко, обравши Ан-148 для президентських перельотів у 2015 році.
Джерело: 44.ua
