«Гарантовано російська». Письменниця Кузнєцова та мовна омбудсменка про мовну реальність Києва.
У Києві російська мова продовжує займати вагоме місце серед школярів і в повсякденному житті, незважаючи на зусилля з українізації. За даними опитування, 66% учнів спілкуються російською на уроках, а на перервах цей показник зростає до 82%. Письменниця Євгенія Кузнєцова, авторка цьогорічного тексту Радіодиктанту «Треба жити!», розповіла про мовну реальність столиці, а заступник керівника Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко пояснив сучасні тенденції та ризики.
Мовна ситуація в Києві: минуле і сьогодення
Кузнєцова пропонує уявити Київ її молодості, коли письменниці було 16–20 років:
«У приймальній комісії зі мною говорять російською. Я на це навіть не звертаю уваги – запам'ятала це, бо розказувала дідусеві, і він здивувався: “Оце в університеті Шевченка і російською?”».
Вона пригадує, що під час студентства та після нього жодної співбесіди українською мовою не проводили, а на роботі в дитсадку персонал спілкувався з дітьми та між собою виключно російською.
«Їду в маршрутці і думаю, чи сказати “На зупинці, будь ласка”, щоб на тебе обернулася вся маршрутка? Часто обираєш цього не робити, спокійно переходиш на російську, бо що тут такого?», — додає Кузнєцова.
Де сьогодні «гарантовано російська»
Письменниця виділяє кілька сфер, де російська мова залишається переважаючою:
- Бізнес-видання та гламурні журнали;
- Дорогі магазини, ресторани, готелі;
- Сфера послуг: офіціанти, заклади з російським меню;
- Соцмережі та стендап: модні й молодіжні формати.
«Вже з'явилось багато україномовних робіт, бульбашка розширилась, все це здається прекрасним. Але всюди, де гроші — там гарантовано російська», — підкреслює Кузнєцова.
Київ: толерування російської та ситуативна українізація
Сергій Сиротенко відзначає, що в Україні загалом показники використання української мови дещо покращуються, особливо в школах, але Київ демонструє протилежну тенденцію:
«Українізація в Києві виявилася ситуативною і нетривалою, люди повернулися до російськомовної звички — Київ завжди був зросійщеним містом. У Києві нині спостерігається толерування російської мови. Вона перестала бути недоречною, як у 2022–2023 роках. Хоча рівень толерування російської нижчий, ніж до повномасштабної війни».
За його словами, у 2023 році показники української були позитивними через сприйняття російської агресії, однак опитування 2024 року показало їхнє падіння. Ситуація змушує державу та освітню систему вживати заходів для виправлення процесів самоукраїнізації.
Українська як соціальний маркер
Кузнєцова зазначає, що україномовність у Києві часто стає критерієм для знайомств і дружби:
«Характеристика нових знайомих у розмовах із сестрою часто починається зі слів “Балакає по-українськи!”. А україномовність здається достатньою підставою для глибокої дружби».
Водночас письменниця визнає, що прогрес у поширенні української мови йде швидко, але не без проблем:
«Ніколи не думала, що доживу до такого становища української, яке бачу зараз. Краще б цей поступ сповільнився на пару поколінь, і Україна за такий екстерн не платила б так дорого».
Хто така Євгенія Кузнєцова
- Українська письменниця, авторка романів «Спитайте Мієчку», «Драбина» та «Вівці цілі»;
- Авторка нонфікшн-книги «Мова-меч. Як говорила Радянська імперія»;
- Її роман «Драбина» став книгою року BBC у 2023 та увійшов до короткого списку премії Angelus у 2025;
- Авторка тексту цьогорічного Радіодиктанту «Треба жити!».
Кузнєцова та експерти з мовного омбудсмена погоджуються: мовне питання у Києві — це не лише про особисті уподобання, а й про соціальні, культурні та освітні процеси, які формують столичне середовище та наступні покоління.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua
