Бородянка – одне з найзруйнованіших місць на Київщині. Мальовниче селище, яке розташоване за 50 кілометрів від Києва, окупанти практично зрівняли з землею. І це не стилістична фігура мовлення. Розбомблені багатоповерхівки, спалені та розстріляні авто, повалені дерева, зруйноване дорожнє покриття – масштаби руйнації просто шокують. До війни в Бородянці проживало 13 тисяч мешканців, а нині понівечене селище зустрічає поодиноких людей вигорілою вщент землею, суцільними руїнами, розрухою і слідами смерті – саме це побачили журналісти 44.ua, відвідавши Бородянку. Разом з тим, на скалічених вулицях Бородянки вже починає вирувати життя. І якщо в середині квітня понівечене селище було практично порожнім, то зараз воно потроху відроджується. Мешканці, будинки яких дивом вціліли або ж постраждали частково, повертаються до Бородянки, аби якнайшвидше їх відновити. На дорогах частіше з'являються автівки, велосипедисти та молодь, дорослі гуляють з дітьми, хтось висаджує квіти і ходить у своїх справах. Валентина Григорівна проживає в Бородянці понад 40 років. Ми зустріли жінку, коли вона йшла з городу додому. Пенсіонерка розповіла, що з Бородянки виїхала 2 березня – коли російські пілоти одна за одною скидили бомби, де їм заманеться. Спочатку родина евакуювалися у село Загальці(Бородянський район). Та після того, як ворожі обстріли дісталися й туди, сім’я з дітьми переїхала в місто Малин, Житомирської області. Жінка добре пам’ятає той день, коли рашисти скинули авіабомбу на дев'ятиповерхівку в центрі Бородянки, поховавши під завалами півсотні людей. Рашисти навіть не дозволяли місцевим розбирати завали житлових будівель, аби дістати тих, хто міг вижити. Пам'ятаю, що від вибуху під нами здригнулася земля, – з жахом згадує пенсіонерка. – Ми сиділи в підвалі з внуками, хлопцям по 6 років. Зверху на нас почала сипатися штукатурка. Ми всі дуже перелякалися. Тоді й зрозуміли, що треба терміново покидати місто. До рідного дому Валентина Григорівна повернулася лише кілька тижнів тому. На щастя, її дев’ятиповерхівку, неподалік від центральної частини міста, дивом не зачепило. Єдине – в її квартирі пошкоджені двері й зламаний замок. Жінка припускає, що орки намагалися проникнути до її оселі. Вхідні двері пошкоджені і в сусідів. З початку травня до Бородянки повернулося дуже багато людей. В нашому під'їзді 30 квартир, то майже всі живуть вдома. Дякуючи державі та волонтерам, люди в Бородянці всим забезпечені – і одягом, і харчуванням, і речами першої необхідності, – подякувала місцева мешканка й додала, що й досі не може повірити, що її рідне місто спіткала така жахлива доля. "Бородянка була дуже квітуча. Охайні будинки, відремонтовані дороги, безліч магазинів, супермаркетів, ринок, а зараз подивіться, що стало з містом", – ледь стримуючи сльози говорить Валентина Григорівна. Жінка каже, центральна частина міста зруйнована на 90 відсотків. Бородянка – символ спротиву України проти росії Від початку війни Бородянка безперечно стала містом стійкості, незламності та нескореності. Саме тут після запеклих боїв та бомбардувань, в багатоповерхівці вціліла кухонна шафа з півником. До речі, копію керамічного півника встановили у містечку Березне на Рівненщині. Також під завалами зруйнованого будинку залишилася неушкодженою ікона. А в руїнах багатоповерхового будинку, кілька місяців без води та їжі виживала вже знаменита бородянська кішка, яку врятували волонтери та назвали Шафою. Наші журналісти теж помітили черговий символ незламності – в одному зі зруйнованих будинків вціліли міжкімнатні двері. Місцеві вже запропонували на стіні будинка по вул. Паркова, 1 зробити мурал, як знак символа стійкості та відновлення містечка. Ініціатива надійшла від начальника відділу культури, молоді та спорту Бородянської ОТГ Наталії Вишинської. Крім того, в Бородянці вже відновлено транспортне сполучення та відновили залізничний міст через річку Ірпінь. Також тут встановили передані з Закарпаття модульні будинки. Це дозволяє людям не виїжджати з селища, а жити тут і разом долати наслідки бойових дій. Найближим часом тут планують запустити ще й пересувний ЦНАП, який надаватиме адміністративні послуги місцевим жителям безпосередньо біля місця їхнього проживання у зручний для них час. Нагадаємо, що понад місяць ворог тримав Бородянку в окупації. Російські агресори зайшли в селище 27 лютого і покинули аж 1 квітня – в знаковий день, коли українські захисники вибили окупантів з багатьох населених пунктів на Київщині. Вас також може зацікавити: В одну мить загинули всі: рашисти вбили сім’ю поліцейського з Бородянки, зокрема 1-річну доньку, – ФОТО Це наш Telegram. Приєднуйтеся до нашої спільноти, аби разом наближати перемогу. Там ми швидко публікуємо найважливіші новини Джерело: 44.ua
у Київ
Коментування закрито.