Київ стикається з нестабільним електропостачанням та ризиками для тепла; критичні об'єкти працюють на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.
Київ проходить зиму в умовах нестабільного електропостачання та нерівномірних ризиків для тепла: місто тримає критичні об’єкти на генераторах і мобільних теплових рішеннях, але для житлових районів гарантії безперервності немає. Найвразливіші точки — трансформаторна інфраструктура, залежність багатоповерхівок від насосів і стан внутрішньобудинкових мереж, а також бар’єри, що гальмують розвиток розподіленої генерації.
Від початку року російські війська завдають по Києву мамованих ракетно-дроновых ударів, мета яких — зруйнувати енергосистему столиці та зробити мегаполіс непридатним для життя принаймні у холодну пору року.
Лише після однієї такої атаки 24 січня за інформацією від мера Києва Віталія Кличка майже 6 тисяч багатоповерхових будинків опинилися без опалення.
Більшість із них ті, які вже двічі підключили або намагалися підключити до теплопостачання після обстрілів 9-го та 20- січня. Також проблеми з водопостачанням на лівому березі та частково на правому
— уточнив Кличко.
За його словами, найскладніша ситуація склалася для мешканців мікрорайону Троєщина.
Аналітик і експерт Олексій Кущ, говорячи про ситуацію в столиці, зазначає прямо: локально на Позняках (мікрорайон у Дарницькому районі столиці, — ред.) з електроенергію та опаленням складається катастрофічна ситуація. Причому по сегментах забудови.
Наприклад, будинок на (вулиці, — ред.)Пчілки 2, в який влітку (потрапив БПЛА, — ред.). У цьому будинку і ще в деяких навколо (найтриваліші, — ред.) відключення. Будинок фактично замерзає і всім байдуже
— зазначає він.
У соцмережах кияни також пишуть про складні побутові умови. У деяких будинкам по кілька діб немає світла. Проблеми з водопостачанням, адже через відсутність електроенергії помпи не подають воду у багатоповерхівки. У квартирах містян — низькі температури, адже не працює опалення. У поєднанні з морозами двох останніх тижнів це призвело до того, що у будинках почали тріскатися труби й батерії. Помешкання людей заливає водою.
Столиці намагаються допомогти:
- від Польщі місту передали 130 генераторів, загальною потужністю 2 376 кВт. Кошти на техніку збирали польські волонтери. За 10 днів поляки здали 8 млн злотих (майже 2 млн євро);
- бельгійське федеральне агентство розвитку "Enabel" передало 22 мобільні котельні та три генератори ( на Київ, Одесу й Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
- чеська організація Post Bellum також закупила для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) передала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) та генератор 22 кВт для столичної лікарні.
Крім того, у прокуратурі Києва зараз ведуть 12 кримінальних проваджень, у межах яких, зокрема, перевіряють, наскільки належно в місті забезпечували захист об’єктів критичної інфраструктури.
Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури розслідує провадження, відкрите 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Воно стосується ймовірної службової недбалості посадовців виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках під час підготовки роботи та захисту критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення публічних закупівель. Мета цих дій мала полягати у протидії негативним наслідкам пошкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.
Енергетики, тепловики, газовики, комунальники, залізничники отримуватимуть 20 тис грн до зарплати — Свириденко23.01.26, 20:41 • 3257 переглядiв
Окремо Печерське управління поліції під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує ще одне провадження (також від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. У ньому йдеться про можливе завищення вартості закупівлі когенераційних установок і робіт з їх підключення, які у 2024–2025 роках проводили комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.
Також ще у 10 провадженнях, які ведуть територіальні підрозділи поліції під керівництвом окружних прокуратур, перевіряють дії посадовців комунальних підприємств, керуючих компаній та районних у Києві держадміністрацій щодо підготовки до зими. Йдеться, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років та готовність міста до тривалих відключень електроенергії й теплопостачання.
УНН розбиралися разом із експертом чи допоможе все це врятувати Київ та з якими проблемами зіткнуться містяни у найближчому майбутньому.
Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни входять у завершення зими
Директор Аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко, який дав редакції ексклюзивний коментар, каже: ризики для тепла й електрики визначаються не стільки комфортом, скільки базовою життєздатністю міста.
Ситуація вкрай критична, адже ключові джерела тепла працюють не на повну потужність, а тривалість відключень електроенергії зростає
— говорить він.
Найчутливіша проблема для міста зараз — це теплопостачання. За словами співрозмовника, УНН, ТЕС-5 і ТЕС-6, працюють далеко не на повну потужність. Саме це формує головну лінію напруги: "половина Києва забезпечена теплопостачанням, половина в дуже ризикованій зоні, якщо мягко так сказати".
Однак паралельно Київ намагається спиратися на існуючі резервні джерела. Олександр Сергієнко нагадує:
"У (місті, — ред.) близько 180 котелень, в них 12 районного масштабу потужністю понад 80 мегаватт, а також численні котельні при школах, при заводах, при якихось підприємствах. Зокрема, й медичних. У лікарнях багато таких котелень є, щоб (вони, — ред.) були незалежні від міста".
Окремий інструмент подолання кризи — мобільні рішення.
Київ, як зазначає експерт, має 69 мобільних теплових станцій, які можна підключати в те місце, де в цьому назріває потреба.
Він наводить приклад оперативного підсилення після ударів.
10-го числа, наприклад, після атаки 9-го, вже наступного дня Київ заживив 13 мобільних теплових котелень… на трошки менше 12 лікарень. Тобто опорні київські лікарні забезпечені теплом
— пояснює Сергієнко.
Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж
Висновок щодо поточної динаміки директор Аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" робить жорсткий.
Ми всі бачимо, що ситуація теж критична. Дуже великі проміжки, коли немає світла, і скорочуються проміжки, коли це світло є
— акцентує Сергієнко.
Однак місту вдалося закрити частину потреб критичної інфраструктури.
У нас понад 1100 різної потужності генераторів, які забезпечують роботу критичних інфраструктурних об'єктів. Типу лікарні, школи і все таке інше
— пояснює експерт.
Але тут таки акцентує, що є межа витримки для резервних потужностей.
Для забезпечення роботи тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим паче метрополітену, такої електроенергії може не вистачати, бо генератори "не розраховані на таку потужність, яка необхідна для функціонального метро
— каже Олександр Сергієнко.
Водночас, говорячи про електропостачання Києва, експерт розводить відповідальність між рівнями влади та компаніями.
Він прямо підкреслює:
"Що стосується електропостачання, це повністю відповідальність центральної влади".
За словами Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці опікується державна компанія "Укренерго", а на рівні розподілу в місті — місцева компанії ДТЕК – Київські електромережі.
Додаткові місця для одиноких та маломобільних, а також гарячі обіди: де у Києві отримати необхідну допомогу26.01.26, 15:58 • 3096 переглядiв
Багатоповерхівки у блекауті: у чому слабкі місця столичного житлового сектору
Найпоширеніші побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — перебої з водопостачанням. Експерт пояснює їх механіку:
Якщо вимикається електрика, то можуть не працювати всі насосні станції для подачі води. Особливо вразливі висотки: будинків, які мають понад 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. Якщо немає електрики, то ці насоси не можуть працювати
— розтлумачує Сергієнко.
Окремий блок — готовність до екстрених ситуацій будинків, де мешканці створили ОСББ і вкладались у автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як такі, що діяли ще до війни та каже, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей.
Про фінансовий стимул теж каже прямо:
"Це програма 70 на 30: місто компенсує 70% витрат. Такі проєкти зреалізували за останні роки 4,5 тисячі".
Окрема лінія ризиків — технічний стан будинкових мереж. Експерт говорить, що в інженерії не існує магічної поломки з нізвідки.
Будь-яка інженерна система потребує постійного нагляду і постійного технічного обслуговування. Але саме масові підключення додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть підключати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримувати
— каже Сергієнко.
Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть захисні автомати, або ж можуть ламатися інші технічні елементи. Висновок робить простий: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і грати там фатальну роль.
Відсутність світла, тепла та зв’язку: як це впливає на психіку і що допомагає втримати внутрішню рівновагу26.01.26, 14:45 • 48958 переглядiв
Чому Київ виявився вразливим для атак зс рф
В оцінці підготовки столиці до атак Олександр Сергієнко концентрується на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без якої навіть працююча станція не дає ефекту.
"Станція виробляє електроенергію, але для того, щоб її подати в мережу, треба, щоб працювали трансформатори. Якщо їх вивезти з влади, станція взагалі працювати не може".
Далі від експерта звучить критика на адресу урядових структур:
"На жаль, Уряд, Міненерго, не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Йдеться і про слабкість "другого рівня" захисту. На початок цього сезону було захищено лише половина цих трансформаторних груп", — констатує директор Аналітико-дослідницького центру "Інститут міста".
Проблема, за його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають понад три з половиною тисячі трансформаторів. І додає:
"Міненерго відверто говорить, що вони не спроможні забезпечити захист і, ймовірно, це має бути функція ДТЕК".
Але, за його оцінкою, у приватного гравця немає мотивації вкладатися.
Для них це зайві кошти витрачати, які вони не хочуть витрачати на цей захист
— констатує Сергієнко.
У підсумку він формулює тезу про розрив у якості підготовки локаційно.
Місцеві влади, вони краще готувалися, більш підготовлені, а центральна влада не виконала своїх обов'язків
— переконаний експерт.
Енергоплан Шмигаля: чому антикризові зміни в енергетиці можуть стати найдорожчим рішенням для України16.01.26, 19:23 • 112892 перегляди
Чи могла врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не сталося
Ще один напрям, який міг би зменшити еквразливість у блекаути, — розвиток малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу.
Олександр Сергієнко висловлює таку думку:
"Центральна влада провалила створення альтернативної системи електроенерації, коли приватний власник може купити собі потужний генератор, підключитися до мережі й видавати в мережу електрику"
Ключовий бар’єр — складність процедур і економіка підключення.
Це доволі складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст не зацікавлений в появі конкурентів… вони вставляють палки, колеса
— переконує Сергієнко.
Серед конкретних цифр називає авансові платежі:
"Щоб ввести 1 МВт потужності, треба заплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на під’єднання можуть бути ще вищими: і 10 тисяч бути за 1 МВт".
На його думку, регулятор міг би встановити жорсткіші "стелі" для таких платежів, але цього не зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.
Як замістити генерацію пошкоджених ТЕЦ розподіленими джерелами? Шмигаль заявив про розробку конкретних кроків26.01.26, 22:49 • 9742 перегляди
У прикладному вимірі картина така: місто закриває критичні об’єкти генераторами та мобільними тепловими рішеннями, але побутові ризики для житлових районів залишаються високими насамперед через залежність від електрики (вода, ліфти, опалення в частині будинків) і через технічний стан внутрішніх мереж.
Для киян це означає дві речі.
По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш важливою, ніж графік відключень у районі.
По-друге, системні рішення — захист енергетичної інфраструктури та нормальні правила підключення розподіленої генерації — залишаються критичною умовою, без якої місто й надалі житиме в режимі "латання" наслідків, а не зниження ризиків.
