35 років тому Київ прокинувся звичайного серпневого ранку, не знаючи, що вже за кілька годин Україна проголосить незалежність. У Верховній Раді тривало засідання, біля парламенту збиралися люди, а історична новина ще не розліталася соцмережами за лічені секунди. Як столиця прожила той день — від перших новин до появи синьо-жовтого прапора.
24 серпня 1991 року Київ жив своїм звичним життям. Але в будівлі Верховної Ради УРСР відбувалося засідання, якому судилося змінити історію країни. Після провалу серпневого путчу в Москві український парламент скликав позачергову сесію. Саме там депутати мали вирішити, яким буде майбутнє України.
День, коли все вирішувалося у Верховній Раді
Позачергова сесія розпочалася вранці. У парламентській залі перебували 363 депутати, а рішення ухвалювали поіменним голосуванням. Після обговорень депутати перейшли до ключових питань.
До історичного голосування Верховна Рада йшла кілька годин. У залі точилися суперечки, депутати працювали над формулюваннями та намагалися узгодити позиції. Зрештою о 17:57 на голосування поставили постанову, якою пропонувалося проголосити Україну незалежною демократичною державою. «За» висловився 321 депутат. Рішення зустріли оплесками.
А за три хвилини настала та сама мить, яку сьогодні знає вся Україна. О 18:00 Леонід Кравчук поставив на голосування Акт проголошення незалежності України. «За» проголосували 346 депутатів, один був проти, троє утрималися. Після оголошення результату в залі пролунали оплески, а Кравчук привітав депутатів і народ України з ухваленням «доленосних історичних документів».
Сам текст Акта був коротким, але фактично визначав нову реальність: Верховна Рада проголошувала незалежність України та створення самостійної держави, визнавала її територію неподільною і недоторканною та встановлювала, що відтепер на території України діють виключно її Конституція і закони. Окремо в документі згадувалася «смертельна небезпека», яка виникла після спроби державного перевороту в СРСР 19 серпня.
Однак 24 серпня стало лише початком нового етапу. У постанові одразу передбачили проведення 1 грудня всеукраїнського референдуму, на якому українці мали підтвердити Акт проголошення незалежності. Тож того дня депутати зробили історичний крок, а через три місяці народ України мав поставити під ним уже свій власний підпис — голосуванням.

Кілька абзаців, які змінили історію: що містив Акт незалежності
Сам текст Акту був коротким, але фактично визначав нову реальність: Верховна Рада проголошувала незалежність України та створення самостійної держави, визнавала її територію неподільною і недоторканною та встановлювала, що відтепер на території України діють виключно її Конституція і закони. Окремо в документі згадувалася «смертельна небезпека», яка виникла після спроби державного перевороту в СРСР 19 серпня.
У тексті документа йшлося про створення самостійної української держави — України. Акт набував чинності з моменту його схвалення. Акт про проголошення Незалежності України був дуже коротким. У ньому фактично кілька ключових тез: Україна проголошує незалежність, її територія є «неподільною і недоторканною», а відтепер на її території чинними є виключно Конституція та закони України.

Після голосування до сесійної зали внесли синьо-жовтий прапор. Цей момент зафіксований на архівних фото та відеозаписах засідання. Цікава деталь: це був прапор, який українці використовували під час подій у Москві в серпні 1991 року.



Що змінилося буквально за кілька годин 24 серпня
- Україна проголосила незалежність;
- Синьо-жовтий прапор з’явився у сесійній залі;
- Парламент почав департизацію державних органів, вирішив підпорядкувати Україні військові формування, дислоковані на її території.
- призначено на 1 грудня референдум, який мав підтвердити незалежність.
Що вимагали кияни під Верховною Радою 24 серпня 1991 року
Поки у Верховній Раді депутати вирішували долю України, під стінами парламенту зібралися кияни. Архівні кадри Суспільного з 24 серпня 1991 року показують натовп із синьо-жовтими прапорами та плакатами, на яких були вимоги остаточно розірвати зв’язок із радянською системою.
Серед написів — «Україна виходить з СРСР» та «Вимагаємо розпуску антинародної КПСС-КПУ».



Настрої людей були далеко не однозначними: на інших кадрах мітингу можна побачити плакати «Кравчук! Твоя позиція — ганебна!», «Давай наш прапор над Радою!», «Кравчук + Горбачов = червоний терор» та «Смерть московській комуні». Люди вимагали не лише незалежності, а й чітких змін у самій державі та її символах. А що в цей момент відбувалося за стінами парламенту?
Поки депутати голосували, біля Верховної Ради збиралися кияни. Архіви зберегли фотографії мітингу біля парламенту саме 24 серпня 1991 року. Це були люди, які прийшли стежити за подіями та підтримати рішення про незалежність.
Тож 24 серпня 1991 року незалежність проголошувалася не лише голосуванням у парламенті. За його стінами Київ уже вимагав конкретного — вийти з СРСР, позбутися радянської системи та побачити український прапор над Верховною Радою.


Для сучасного читача важко уявити інформаційний простір того дня. Не було Telegram, Facebook чи push-сповіщень. Новини поширювалися через радіо, телебачення, газети та просто від людини до людини.
Є й промовистий спогад журналіста Богдана Нагайла про те, як новина про ухвалення Акта потрапила в ефір. Він згадував, що приніс до студії повідомлення для вечірнього випуску, а ведучий спочатку навіть не повірив у почуте. Він побіг до студії, де за лічені секунди мав начитувати вечірній випуск новин Василь Дарчук, і простяг йому папірець із цією інформацією.
«Кажу: читай це, як перше: «За попередніми даними, Верховна Рада України щойно ухвалила Акт Незалежності України, подальшу інформацію слухайте в чергових передачах. Василь Дарчук, що сидів у кабінці й мав начитати текст, здивовано подивився на мене й покрутив пальцем біля скроні. Ми якийсь час сперечалися на жестах, але він таки прочитав це», – поділився журналіст Богдан Нагайло у інтерв’ю Радіо Свобода.

Це добре передає атмосферу моменту: історія вже сталася, але люди ще тільки починали усвідомлювати її масштаб.
Незалежність проголосили — але країна мала ще сказати своє слово
24 серпня стало днем ухвалення історичного рішення парламентом, але остаточне підтвердження незалежності українці дали пізніше.
1 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум. Акт проголошення незалежності підтримали понад 90% учасників голосування. У Київській області та столиці підтримка також була надзвичайно високою.

Цікава деталь: синьо-жовтий прапор урочисто підняли над будівлею парламенту не 24 серпня, а 4 вересня 1991 року. Того дня біля Верховної Ради знову зібралися люди.

Київ одного дня став столицею незалежної держави
24 серпня 1991 року для Києва був не просто днем голосування у парламенті. Саме тут, у центрі столиці, рішення, яке ще вранці могло здаватися неймовірним, за кілька годин стало реальністю.

Сьогодні ми знаємо цей день як День Незалежності. Але для людей, які були в Києві 24 серпня 1991 року, це був момент, коли майбутнє ще не було очевидним. Україна лише починала свій новий шлях — і столиця стала місцем, де цей шлях офіційно розпочався.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua