"Це відбулось внаслідок неспроможності суспільства після оприлюднення детальної інформації про офшори Зеленського та його найближчого оточення у суспільній свідомості примирити, якось з’єднати між собою дві кардинально протилежні реальності", — про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише політолог Андрій Миселюк, інформує UAINFO.org.
"Перша — сприйняття прихильниками Зеленського нинішнього президента як якісно нової, контр-системної людини.
Друга – поведінка та дії Зеленського як класичного старого системного політика-бізнесмена. Причому і в часи його до-президентського буття, і його нинішньої реакції на офшорний скандал.
Іміджмейкери Зеленського недооцінили суспільну важливість появи інформації-бомби про офшори Зеленського та його колег по «Кварталу», чи то «Офшору-95».
Багато спікерів від табору Зеленського з початку цього місяця раз за разом повторюють один й той же самий меседж: за часів Януковича «всі-так-робили». Тим самим намагаючись перевести дискусію в суто економічну площину про те, як крупний бізнес за правилами старих політиків вимушений був зберігати зароблене поза межами України.
Читайте також: Президентские рейтинги: как менялся уровень доверия к Зеленскому и его предшественникам?
Але ж контекст офшорної справи Зе&Co набагато ширше.
І само по собі повторення цієї тези жодним чином не є відповіддю на два ключових питання суспільства.
Питання номер раз: Якщо Зеленський разом із партнерами так само «як всі» великі бізнесмени виводили мільйони із країни в офшорні юрисдикції, чому він на виборах із чесним виглядом і щиро без зупинки розповідав народові, що він «кардинально, від слова зовсім, НЕ ТАКИЙ, як всі ці старі гравці Системи»?
Питання номер два: Чому після свого приходу до влади і початку епохи «Зе-життя країни по-новому» сам Зеленський та його найближче оточення НЕ закрили офшори, НЕ повернули свої мільйони із офшорів на Батьківщину, НЕ сплатили з них податки в український бюджет і НЕ вклали ці гроші замість офшорних економік в рідну українську економіку?
Ці ключові питання так і залишилися без відповіді Зеленського.
І в результаті перші дані декількох соціологічних опитувань після офшорного скандалу зафіксували нову реальність: велика частина армії прихильників Зеленського не всиділи не розтяжці.
На розтяжці між образом безсрібника, бідного, але при цьому криштально чесного президента-правдоруба Голобородько-Зеленського та достовірною інформацією про масштабні тіньові офшорні оборудки Зеленського та його найближчого оточення.
Читайте також: Торговля на крови: зачем Зеленский начал масштабные закупки электрики у Путина и Лукашенко? – Юрий Бутусов
Грамотно сконструйований технологами феномен «Зе» практично безболісно переніс такі саме технологічні атаки опонентів із «вагнергейтом», нерухомістю родини Зеленських у Криму, кінобізнесом в Росії, скандальними соратниками тощо.
Але із захованими в офшорах мільйонами справа якісно інша — саме цей скандал запустив у свідомості прихильників Зеленського незворотній процес ерозії штучного образа «якісно нового та якісно іншого політика Зе».
Цей штучний образ можна було зліпити тільки один раз – із максимуму очікувань більшості суспільства на політику та політика нової якості, грамотної технологічної пропозиції суспільству на виборах президента феномена «Зе» та «харакірної» разової готовності більшості українців ризикнути й надати карт-бланш цьому невідомому феномену — «коту в мішку».
Отже, цей феномен – одноразовий пасіонарний витвір, а не виріб багаторазового використання. І тепер, коли процес його руйнування запустився, повернути статус-кво вже не вдасться.
Отже, дивимося на наступні дані соціологічних досліджень. Базовий прогноз втрати кожен місяць по 2-3% популярності й Зеленським і його партією вдалими антикризовими діями команди Зеленського ще може бути скорегований у бік зменшення цього показника падіння.
Читайте також: Полсрока Зеленского – упущенный шанс и жажда власти
Але вже будь-які дії Зеленського і його команди не зможуть зупинити процес ерозії-руйнування штучного і контрпродуктивного для розвитку країни феномену «Зе-влади». Із всіма позитивними наслідками появи нової реальності й для вітчизняної політики, й для країни в цілому", — констатує політолог.
