У Києві через суд вимагають захистити ключові зелені зони. Прокуратура подала позови до Київради.
Київська міська прокуратура подала до суду низку позовів проти Київської міської ради через те, що столична влада роками не вирішує питання надання природоохоронного статусу низці цінних територій столиці. Йдеться про зелені зони та природні комплекси, які ще у 1990-х роках були зарезервовані для включення до природно-заповідного фонду.
За даними прокуратури, Київрада понад три десятиліття фактично не розглянула питання щодо надання цим територіям відповідного статусу, що створює ризики їх поступової втрати або забудови.
«Київська міська прокуратура звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовами про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради, яка за понад 30 років не вирішила питання щодо надання цінним природним територіям та об’єктам столиці статусу об’єктів природно-заповідного фонду», — йдеться у повідомленні прокуратури.
Перелік таких територій був затверджений ще на виконання указу президента України 1994 року. Однак, попри вимоги документа, міська рада так і не ухвалила необхідні рішення.
Через це прокуратура звернулася до суду з вимогою зобов’язати Київраду розглянути питання щодо надання природоохоронного статусу.
Які території опинилися у судових позовах
Наразі суд відкрив провадження у п’яти справах щодо надання статусу об’єктів природно-заповідного фонду таким локаціям:
- озеро Вирлиця — 120 га
- урочище Чорторий — 20 га
- Наводницький парк — 14,68 га
- Труханів острів — 452,6 га
- парк імені Кіото — 10,83 га
Крім того, прокуратура подала окремий позов щодо ще однієї природної території — лісопаркової зони «Нивка», яка включає річку Нивку та каскад ставків. Її площа становить майже 497,5 гектара.
Також у суді з 2024 року розглядається справа щодо надання природоохоронного статусу острову Долобецький площею 149,5 га.
Судові суперечки вже тривають
Подібні процеси вже відбувалися раніше. Зокрема, прокуратура через суд домоглася рішення, яке зобов’язує Київську міську раду розглянути питання надання статусу природно-заповідного фонду території «Крістерова гірка» площею 17,5 га.
Втім, міська рада оскаржує це рішення в апеляційній інстанції.
У прокуратурі наголошують: відсутність природоохоронного статусу створює ризики втрати важливих зелених зон столиці, які мають екологічне значення для міста.
Історія Труханового острова
Труханів острів — одна з найбільших зелених зон Києва, розташована на Дніпрі навпроти історичного району Поділ. Його площа становить приблизно 450 гектарів, і більша частина території покрита лісами та рекреаційними зонами.
За однією з історичних версій, назва острова походить від половецького хана Тугоркана. За легендою, на цій території могла знаходитися літня резиденція його доньки, яка була дружиною київського князя Святополка Ізяславича.
Археологічні знахідки свідчать, що на острові існували поселення ще з другого тисячоліття до нашої ери, а пізніше тут жили рибалки та перевізники.
У XIX столітті Труханів острів почав активно використовуватися як зона відпочинку. Підприємець Адам Гінтовт організував тут човнові перевезення та облаштував купальні й спортивні майданчики для відпочивальників.
До середини XX століття потрапити на острів можна було лише човнами або взимку по льоду. Ситуація змінилася у 1957 році, коли збудували Парковий пішохідний міст, що з’єднав острів із правим берегом Києва.
Сьогодні Труханів острів залишається однією з головних рекреаційних територій столиці — тут розташовані пляжі, спортивні бази, велосипедні маршрути та великі природні масиви, які часто називають «зеленими легенями» Києва.
Джерело: 44.ua
