Учительська праця без престижності.
Десятки тисяч українських учителів та вихователів у дитячих садочках стали заручниками невиконання районних та міських бюджетів, а відтак недоотримують надбавки за престижність до своєї зарплати.
Напередодні спілкувався з педагогами одного з районів Полтавської області. Місцева районна рада виконує бюджет лише на 85%, а тому видатки перемножують на коефіцієнт 0,85. Мовляв, потрібно економити на всьому.
Проте в Україні такі випадки не одиничні, що змушує педагогів цілком справедливо вимагати, аби їм виплачували всі 20% надбавки за престижність праці. Після того як освітянам "урізали" всі можливі доплати, вони отримують у середньому по 4 тис. грн на місяць, а завідуючі дитсадками – до 6 тис. Учителі нарікають, що такі посадові оклади є меншими, аніж заробітна плата касирів у супермаркетах, а тому ставить під загрозу всю систему української освіти.
Читайте також: Українську мову в навчальних закладах не вчать, а "проходять" – освітянин
Не погодитися з такими твердженнями вкрай важко. Бо у країні склалася разюча й цинічна зарплатна несправедливість. На моє глибоке переконання, саме вчителі та медики є тими категоріями суспільства, які не повинні нарікати на свої зарплати, а мають відчувати впевненість у своїй праці і власному майбутньому. Тільки матеріально забезпечені працівники можуть успішно виконувати свою роботу і постійно вдосконалюватися. А нинішня малооптимістична ситуація веде в єдиному напрямку – у соціальну прірву.
Ще напередодні нового року директори шкіл, дитячих садочків отримали розпорядження із відділів освіти про скорочення виплат "за престижність роботи". Замість 20% доплати вихователям запропонували значно менші відсотки – подекуди навіть від 1 до 5%.
Добре розумію педагогів, оскільки такого жахливого становища із фінансуванням потреб дошкільних навчальних закладів та шкіл, як зараз, не було вже багато років. Педагоги залишаються наодинці зі своїми проблемами – за останні два роки не отримували грошей ані для придбання фарби, ані для закупівлі миючих засобів, ані на ремонт пральних машин та іншої техніки.
Немає сумнівів: що багатший район, то краща ситуація в освітній галузі, але, на превеликий жаль, більша частина адміністративних одиниць дотаційні з державного бюджету – це наслідки непродуманої децентралізації чи менеджменту окремих територій, покаже час. Утім, педагоги цього часу не мають, бо повинні щоденно боротися із нестачею…
Читайте також: Кілька питань про підвищення кваліфікації для вчителів. Не знайдемо на них відповіді – хороша ідея буде похована без відспівування
Це мали б розуміти в уряді. Принаймні в Міністерстві освіти та науки до 15 квітня мають намір напрацювати новий концепт оплати праці педагогам. І дійсно зараз надбавка за престижність праці встановлюється для всіх педагогічних працівників, і ніхто не застрахований від суб'єктивного ставлення директора школи до педагогічного працівника, і вона може залежати не тільки від фінансового ресурсу.
Розглядаючи питання доцільності і відсоткового співвідношення виплати доплат вчителям, варто згадати міністерку освіти та науки Ганну Новосад, яка говорила, що не зможе утримувати дитину на зарплатню 36 тис. грн, а вихователям садків та вчителям пропонує це за 4 тис. грн.
Дивні парадокси часом виникають у головах нинішніх посадовців. Дуже дивні і вкрай небезпечні…
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
