Понедельник, 27 октября, 2025
No Result
View All Result
Новости Киева
  • Киев
  • Украина
  • Мир
  • Политика
  • Финансы
  • Спорт
  • Технологии
  • Киев
  • Украина
  • Мир
  • Политика
  • Финансы
  • Спорт
  • Технологии
No Result
View All Result
Новости Киева
No Result
View All Result
Home Киев

Тисяча років спротиву: як українська мова вижила після заборон і війн

27.10.2025
0
9
SHARES
Share on FacebookShare on Twitter

День української писемності та мови. Історія, що триває понад тисячу років. Мова, що єднає. Як Україна щороку вшановує слово.

Щоосені Україна святкує День української писемності та мови — день, коли мова стає не просто інструментом спілкування, а символом національної стійкості, духовної спадкоємності та культурної глибини. Це не лише вшанування Нестора Літописця — автора першої писемної історії українських земель, а й нагадування про те, що українське слово витримало тисячоліття заборон, утисків і війн.

Другие новости

Смачні пропозиції від фермерів: адреси в Києві, де вигідно закупитися

Смачні пропозиції від фермерів: адреси в Києві, де вигідно закупитися

27.10.2025
Чи з'явиться у Києві головна новорічна ялинка: коли буде ухвалене рішення

Чи з'явиться у Києві головна новорічна ялинка: коли буде ухвалене рішення

27.10.2025

Сьогодні День української писемності та мови об’єднує школярів і науковців, радіоведучих і поетів, фронтових волонтерів і студентів — усіх, хто говорить, думає й мріє українською. Але шлях цієї мови — складний і величний водночас.

Коли і чому з’явилося свято

Ідея державного відзначення української мови визрівала в серці незалежної України. 6 листопада 1997 року тодішній президент Леонід Кучма підписав указ №1241/97 «Про День української писемності та мови». Ініціаторами стали громадські організації та культурні діячі, які прагнули відновити історичну справедливість і повернути увагу суспільства до української мовної спадщини.

До 2023 року свято відзначали 9 листопада — у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця за юліанським календарем.

Однак після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар, дату перенесли на 27 жовтня.

Президент Володимир Зеленський у новому указі наголосив:

«На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства постановляю: установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 27 жовтня — у день пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

Таким чином, традиція лишилася незмінною — а лише дата стала ближчою до сучасного церковного календаря.

Хто такий Нестор Літописець: монах, який залишив Україні історію

Нестор (близько 1056–1114) — монах Києво-Печерської лаври, який увійшов в історію як перший український історик і літописець. Саме йому приписують створення «Повісті врем’яних літ» — фундаментального твору, з якого починається історія української літератури та історіографії.

У літописі Нестор поставив ключове запитання, що звучить актуально і сьогодні:

«Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав правити?».

Відповідь на нього він шукав не лише в переказах, а й у писемних джерелах, релігійних текстах і власних спостереженнях. Саме тому «Повість врем’яних літ» — це не просто хроніка, а перша спроба осмислити історію українських земель у європейському контексті.

Історик Михайло Брайчевський писав:

«Нестор Літописець — один із найвизначніших письменників раннього європейського середньовіччя. Його твір є не лише історичним документом, а й літературною пам’яткою, що започаткувала українську традицію літописання».

Як виникла кирилиця: історія нашого письма

Писемність слов’янам подарували Кирило і Мефодій — брати-просвітителі з Візантії.

У IX столітті князь Ростислав, володар Великоморавського князівства, звернувся до імператора Михаїла III з проханням надіслати вчителів, які знали б слов’янську мову, щоб перекласти Святе Письмо. Так до Моравії у 863 році прибули Кирило і Мефодій.

На основі грецької абетки вони створили глаголицю, а пізніше їхні учні в Болгарії розробили кирилицю — більш спрощений і зручний для письма алфавіт. Саме він став основою для української, білоруської, російської, сербської та болгарської писемності.

Згодом кирилиця поширилася й на українські землі. Саме нею записували перші тексти, створювали богослужбові книги, а з XI століття вона стала головним алфавітом усіх східнослов’янських народів.

Найдавніші пам’ятки української писемності

Писемні свідчення, створені кирилицею, вражають своєю давністю. Найдавніша з відомих датованих пам’яток — напис 931 року в скельному монастирі біля села Крепча в Болгарії.

До найдавніших кириличних рукописів належать:

  • Савина книга (Євангеліє) — кінець X — початок XI століття
  • Супрасльський збірник — XI століття
  • Енинський апостол — XI століття

Але найвідомішою пам’яткою є Остромирове Євангеліє (1056–1057), створене в Києві дяком Григорієм на замовлення боярина Остромира. Воно не лише релігійний текст, а й мовна пам’ятка — у ній уже чітко простежуються риси староукраїнської мови.

Серед інших найдавніших українських текстів:

  • монети князя Володимира (988–1015);
  • підпис Анни, дочки Ярослава Мудрого (1063) — королеви Франції;
  • Тмутороканський напис (1068) — на мармуровій плиті;
  • Ізборники Святослава (1073 та 1076) — енциклопедичні збірники знань;
  • графіті Софії Київської, що залишили звичайні мешканці Києва.

Ці написи — живе свідчення того, що українське письмо має глибокі народні корені.

Як змінювалося письмо: від уставу до скоропису

З плином часу кирилиця зазнавала змін.

У XIV столітті поширюється півустав — спрощений варіант уставного письма, який дозволяв швидше писати книги. А наприкінці того ж століття з’являється скоропис — рукописний стиль для ділових документів.

Саме зі скоропису виріс сучасний курсив, яким ми користуємося нині.

У заголовках того часу виникла орнаментальна в’язь — декоративне письмо, яким прикрашали богослужбові книги та літописи.

Друковане слово: початок нової епохи

Кінець XV — початок XVI століття став епохою друку.

Першою відомою друкованою книжкою українського автора був трактат Юрія Дрогобича (1483), виданий у Римі.

А перші книги кириличним шрифтом надрукував Швайпольт Фіоль у Кракові — дві з них датовані 1491 роком. Ймовірно, замовниками були українські культурні діячі.

Згодом білоруський першодрукар Франциск Скорина видавав книги для українських і білоруських земель у Празі (Біблія, 1517–1519) і Вільнюсі (1522, 1525).

А справжню революцію зробив Іван Федоров, який 1574 року у Львові надрукував «Апостол» і «Буквар» — перші друковані книги в Україні.

Його справу підтримав князь Василь-Костянтин Острозький, заснувавши Острозьку друкарню. Саме там з’явилася Острозька Біблія (1581) — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Мова крізь століття: від утисків до відродження

Українська мова пережила десятки спроб знищення — від Валуєвського циркуляра до Емського указу, від радянської русифікації до окупаційної пропаганди XXI століття.

Та щоразу вона ставала сильнішою.

Лінгвістка Лариса Масенко у своїй книзі «Мова і політика» зазначає:

«Українська мова — це код національного опору. Коли забороняли говорити українською, люди співали. Коли нищили книги, вони передавали тексти напам’ять. Тому українська писемність — це не просто історія літер, це історія боротьби за ідентичність».

Як святкують сьогодні

Сучасний День української писемності та мови — це свято і традицій, і творчості. Щороку по всій країні проходять тематичні заходи, флешмоби, фестивалі українського слова.

Серед основних традицій:

  • «Диктант національної єдності» — його в прямому ефірі проводить «Українське радіо» з 2000 року. У ньому бере участь кожен охочий, а диктант пишуть одночасно в Україні та за кордоном.
  • Конкурс імені Петра Яцика, який об’єднує понад 5 мільйонів учасників із 20 країн світу.
  • Покладання квітів до пам’ятника Нестору Літописцю.
  • Відзначення найкращих популяризаторів української мови, видавництв і викладачів.
  • Молитви за успіхи дітей у навчанні — давня традиція, що бере початок із XVII століття.

Українська мова сьогодні: жива, сучасна, невтомна

Попри всі виклики, українська мова переживає справжнє відродження. Вона звучить у науці, кінематографі, армії, IT, у сучасній музиці та рекламі.

Українці дедалі частіше свідомо обирають говорити й творити рідною мовою.

Як зазначає мовознавець Олександр Пономарів:

«Мова — це не просто засіб спілкування. Це спосіб думати, відчувати і бути собою. Українська мова пройшла шлях від літописів до цифрових текстів, але залишилася вірною головному — правді й людині».

Пам’ятати, писати, говорити

День української писемності та мови — це не лише історична дата. Це привід кожному з нас замислитися: як ми дбаємо про своє слово, як передаємо його дітям, як захищаємо від спотворень.

Адже українська мова — це не просто минуле. Це майбутнє, яке ми створюємо щодня.

«Поки жива мова — живий народ», — писав Панас Мирний.

І сьогодні, коли українське слово звучить у бліндажах, університетах, школах і на вулицях вільних міст, ми розуміємо: воно живе. І житиме.

Джерело: 44.ua

Читайте также

Смачні пропозиції від фермерів: адреси в Києві, де вигідно закупитися
Киев

Смачні пропозиції від фермерів: адреси в Києві, де вигідно закупитися

27.10.2025
0

Цього тижня у столиці будуть організовані продуктові сільськогосподарські ярмарки. Про це інформують у Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА.Організатори закликають...

Read more
Чи з'явиться у Києві головна новорічна ялинка: коли буде ухвалене рішення

Чи з'явиться у Києві головна новорічна ялинка: коли буде ухвалене рішення

27.10.2025
Олександр Усик підтримав поранених поліцейських на Київщині, — деталі

Олександр Усик підтримав поранених поліцейських на Київщині, — деталі

27.10.2025
У Києві запроваджені стабілізаційні відключення світла: ДТЕК оприлюднив графіки

У Києві запроваджені стабілізаційні відключення світла: ДТЕК оприлюднив графіки

27.10.2025
Жорстокість у столиці: жінка вбила собаку подруги, — деталі

Жорстокість у столиці: жінка вбила собаку подруги, — деталі

27.10.2025
Екстрені відключення світла ввели у Києві та низці областей

Екстрені відключення світла ввели у Києві та низці областей

27.10.2025
“Шахеди-вбивці” забрали життя: у Києві збільшилась кількість жертв російської атаки

“Шахеди-вбивці” забрали життя: у Києві збільшилась кількість жертв російської атаки

27.10.2025
Next Post
Екстрені відключення світла ввели у Києві та низці областей

Екстрені відключення світла ввели у Києві та низці областей

0 0 голоса
Рейтинг статьи
Подписаться
Уведомить о
guest
guest
0 комментариев
Старые
Новые Популярные
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии

Опрос

Пошли бы вы на уступки русне из-за отсутствия света\тепла?
Результаты

Популярное

  • Льготы на оплату коммунальных услуг: кто может рассчитывать на 100% скидку

    Льготы на оплату коммунальных услуг: кто может рассчитывать на 100% скидку

    1941 shares
    Share 776 Tweet 485
  • Академгородок, Куреневка и Отрадный: микрорайоны Киева и почему они так называются

    129 shares
    Share 52 Tweet 32
  • «Это интимно и очень лично». Анастасия Приходько отказалась говорить о своей третьей беременности

    19 shares
    Share 8 Tweet 5
  • Як вибрати і скільки коштує вантажне таксі в Києві?

    18 shares
    Share 7 Tweet 5
  • В ТЦК Киева ошарашили заявлением о «бусификации»

    11 shares
    Share 4 Tweet 3

Последние новости

Ferrari создает собственный токен для проведения аукциона с легендарным болидом среди 100 VIP-клиентов

Ferrari создает собственный токен для проведения аукциона с легендарным болидом среди 100 VIP-клиентов

27.10.2025
Паркер нашел виновного в поражении от Уордли

Паркер нашел виновного в поражении от Уордли

27.10.2025
Смачні пропозиції від фермерів: адреси в Києві, де вигідно закупитися

Смачні пропозиції від фермерів: адреси в Києві, де вигідно закупитися

27.10.2025
  • Реклама
Реклама: digestmediaholding@gmail.com

Использование любых материалов сайта разрешается при условии ссылки на kyivcity.net
Интернет-СМИ должны использовать открытую для поисковых систем гиперссылку. Ссылка должна размещаться в подзаголовке или в первом абзаце материала. Редакция может не разделять точку зрения авторов статей и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.

© 2020-2025 Новости Киева и Украины

No Result
View All Result
  • Киев
  • Украина
  • Мир
  • Политика
  • Спорт
  • Технологии
  • Финансы

Использование любых материалов сайта разрешается при условии ссылки на kyivcity.net
Интернет-СМИ должны использовать открытую для поисковых систем гиперссылку. Ссылка должна размещаться в подзаголовке или в первом абзаце материала. Редакция может не разделять точку зрения авторов статей и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.

© 2020-2025 Новости Киева и Украины

wpDiscuz
0
0
Оставьте комментарий! Напишите, что думаете по поводу статьи.x
()
x
| Ответить