Купальська ніч у Києві. Як ожили язичницькі ритуали просто неба.
У ніч на 22 червня Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові перетворився на живу сцену дохристиянського свята — Івана Купала. Сотні гостей змогли не просто подивитися, а й стати частиною обрядів, які наші предки проводили у найкоротшу ніч року.
Вогонь, вода і квітка папороті: що бачили відвідувачі
Свято розгорнулося на території музею просто неба, серед хат і церков XVIII–XIX століття. Програма включала:
- Живу реконструкцію купальських ритуалів: стрибки через вогонь, водні обряди, пускання вінків та пошук легендарної квітки папороті.
- Майстер-класи для дітей і дорослих: з плетіння вінків, виготовлення оберегів, співу народних пісень.
- Театралізоване дійство з автентичними костюмами і виступами фольклорних колективів.
- Нічне фаєр-шоу і спалення опудала Марени — символічне очищення та оновлення.
«Це не просто розвага, це занурення в глибоку українську традицію. Ми показуємо, що свято Купала — це наша жива спадщина», — розповіла організаторка дійства, етнографиня Ганна Задорожна.
Що таке Івана Купала: походження і сенси
Івана Купала — одне з небагатьох свят, що зберегло прямий зв’язок із дохристиянськими обрядами. Його первісна форма пов’язана з днем літнього сонцестояння, коли день найдовший, а ніч — найкоротша. Після прийняття християнства свято синхронізували з днем народження Івана Хрестителя, і тепер офіційно його відзначають 7 липня. Проте в музеї свідомо повертаються до архаїчного варіанту — з 21 на 22 червня.
Символізм купальських обрядів:
- Вогонь — очищення, сила сонця, захист від зла.
- Вода — родючість, зв’язок з підсвідомим.
- Квітка папороті — міф про незбагненне щастя й знання.
- Вінки — жіноча доля, передбачення шлюбу.
- Спалення Марени — прощання з темною силою, початок нового.
Серед традиційних табу — заборона спати, давати щось у борг, знаходити й брати речі на вулиці. Усе це — віра в магічну силу ночі, коли відкриваються межі між світами.
Київський контекст: чому святкування тут особливе
Музей у Пирогові — унікальне місце, де і ландшафт, і архітектура, і навіть запахи допомагають перенестися у минуле. Тут зберігається понад 300 пам’яток традиційної української архітектури. Саме тому святкування Івана Купала тут відрізняється не лише масштабом, а й глибиною відтворення.
«Для нас це не лише свято. Це — відновлення діалогу між минулим і сучасністю. У кожному обряді — код нашої культури», — додала представниця музею Оксана Кобзар.
Івана Купала у світі
Свята літнього сонцестояння є в багатьох країнах. В Іспанії це — Bonfires of San Juan, у Бразилії — Festa Junina, у Литві — Joninės, у Латвії — Līgo. Але саме українське Купала — одне з найбільш «магічних», адже поєднує язичницьку міфологію і християнські традиції.
Чому це важливо
Свято Купала — не лише культурна подія, а й акт національної пам’яті. В умовах війни та глобалізації збереження і повернення до коріння стає формою внутрішнього спротиву. Це — спосіб не втратити себе як народ.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua
